Джеймс Метью Баррі, автор «Пітера Пена», народився 9 травня 1860 р. у невеличкому містечку в Шотландії (Велика Британія) у родині простого ткача. Хоч їхня родина й жила незаможно, проте батькові вдалося вивчити дітей. Джеймс закінчив Единбурзький університет і став журналістом. Шлюб письменника (1894 р.) виявився нещасливим і невдовзі розпався.1885 р. він переїхав до Лондона, де й прожив до кінця життя. Його друзями стали такі відомі письменники, як Джон Голсуорсі, Герберт Веллс, Артур Конан Дойл та інші.Джеймса Баррі вельми шанували за літературну та широку громадську діяльність. Цьому неабияк сприяли риси вдачі письменника: він був надзвичайно доброю та чуйною людиною. Серед його друзів було чимало мандрівників-дослідників, котрими він дуже захоплювався. Коли загинула експедиція відомого дослідника Антарктиди Роберта Скотта, на його тілі через півроку знайшли листа, адресованого саме Дж. М. Баррі. Капітан Скотт у листі просив письменника подбати про дітей та вдів членів його експедиції, якщо вони загинуть. Баррі беззаперечно виконав останнє прохання друга.Історія Пітера Пена почалася з того, що Джеймс Баррі, переїхавши до Лондона, потоваришував із сусідами — молодим подружжям Артуром і Сильвією Девіс, які мали п’ятеро дітей. Та ось трапилося лихо: спершу Артур Девіс, а потім і Сильвія померли. І Джеймс Баррі став опікуном п’ятьох їхніх синів, узявши на себе їх виховання та освіту. Отож в іграх із п’ятьма бешкетниками, у казочках на ніч, у цікавих та захопливих розповідях і народилася Небувандія — країна вічного дитинства — та Пітер Пен, загублений хлопчик, який не хотів дорослішати й так і залишився малим хлопчиськом. Спершу (1904 р.) з’явилася дитяча п’єса «Пітер Пен». Вона стала настільки популярною, що відтоді спектаклі про Пітера Пена ставлять щороку на Різдво не тільки в Британії, а й далеко за її межами.1911 р. побачила світ повість «Пітер Пен і Венді», яка принесла письменникові славу. Вона перекладена багатьма мовами світу, її залюбки читають і діти, і дорослі. Хлопчик Пітер Пен став неначе реальною особою: про нього вже пишуть книги інші письменники, знімають фільми, створюють мультики, йому ставлять пам’ятники. То, може, він і справді існує?За свою літературну та громадську діяльність Дж. М. Баррі удостоївся великої пошани: 1913 р. отримав титул баронета, 1922 р. нагороджений орденом «За заслуги», 1919 р. став лорд-ректором Сент-Ендрюського університету, а 1930 р. — почесним президентом Единбурзького університету. Помер письменник 19 червня 1937 року.