Что почитать, когда свободного времени неожиданно стало слишком много? Или как заставить себя взять в руки книгу и провести с ней хотя бы несколько часов подряд, если раньше долго читать не приходилось и это далеко не самое любимое занятие?.. Возможно, причина скрывается в том, что:

— вы до сих пор не нашли на самом деле стоящей книги для детей или взрослых;

— слышали много рекомендаций, пересматривали списки обязательной для прочтения литературы, но вам еще ни разу не попался захватывающий небанальный сюжет;

— вам попадались классические произведения, но предпочитаете современные книги;

— не определились с жанром, который бы наиболее заинтересовал;

— не познакомились со «своим» автором.


Это легко изменить и у нас есть, что предложить! Если вы уже читали популярную фэнтези-серию «Часодії» современной писательницы Натальи Щербы, далее тут вас ждет приятная встреча со старыми «друзьями».

Но если вдруг — нет, вы не слышали про историю, которая состоит из шести частей, про магический часодейный мир, где действуют необычные законы и всем управляет Время, тогда приглашаем на первое знакомство с серией «Часодії», у которой тысячи поклонников среди читателей из Украины, Польши, России, Чехии и других стран.


Предлагаем почитать отрывок из первой книги «Часовий ключ», которая расскажет о начале невероятных приключений Василисы, Фэша, Ника, Дианы и других героев в часодейном мире — владении духов, часовщиков и фей, которому грозит исчезновение...


* Внимание! Поговаривают, что именно после встречи с серией «Часодії» Натальи Щербы вы больше не сможете представить своей жизни без чтения огромного количества интересных книг...


На Остале, в мире обычных людей, вместе со своей опекуншей и ее котами жила красивая рыжеволосая девочка Василиса, у которой был верный друг Лешка, которая училась в школе и занималась гимнастикой. До тех пор, пока ее привычная жизнь кардинально изменилась: отец Василисы — часодей Нортон Огнев забрал дочку в свой дом, познакомил с братьями и сестрой и сделал девочку свидетельницей часового перехода, она узнала об угрозе, нависшей над двумя мирами, и множество других тайн.


** Без спойлеров!


***

«Люди в темних плащах знову зашепотілися, але цього разу радісніше, збудженіше.

Відповідь пролунала не одразу.

— Чи знаєш ти, що таке Пурпуровий Квіт, о той, хто розгадав моє числове ім’я? — спокійно запитав Дух. — Він — серце плане­ти, живий пульсуючий міст, що сполучає два світи: Ефлару й Оста­лу. Ти волієш згубити їх таким бажанням? Пурпуровий Квіт не спроможеться створити нову Землю, але змінити ваш світ зможе.

— Термін Ефлари добігає кінця, — вів далі батько Васили­ни, — і якщо люди не втрутяться, незабаром вона зникне. Та Земля, що зветься Осталою, має поглинути її: Часовий Розрив нестримно скорочується.

Повисло мовчання.

— Це правильно, — нарешті відповів Дух. — Але Пурпуро­вий Квіт вбереже від лиха. Не проси мене сказати, як він це зробить. Чи ж ти не знаєш, що серце планети поза часом і його законами і я не владний над ним. Здобудь серце Пурпурового Квіту, Нортоне, і ми змінимо світ... Разом. Але пам’ятай, — до­дав Дух, — про нашу угоду. Ти мусиш почати першу її частину, аби задумане здійснилося.

Нортон-старший низько вклонився.

— Чому ж до серця планети мають іти лише юні? — знову запитав він. — Чи не краще довірити справу досвідченим ча­сівникам?

І відповідь не забарилася:

— Пурпуровий Квіт сам юний і чистий, бо народжується наново раз на тисячу земних обертів. І довіриться лише юним душам. Віддайте Ключі від Розколотого замку сімом достойни­кам і п’ятьом їхнім помічникам — рівно дванадцятеро повинні стати на Часове Коло.

— Тринадцятого червня, — оголосив Нортон-старший, — запустять Часове Коло... Але в нашому розпорядженні лише три Ключі!

— Сім... Сім Ключів у грі. — Дух помовчав і раптом уро­чисто продекламував: — Срібний Ключ, Бронзовий і Золотий будуть у грі, мов суперники, йти. Залізний розкриє цвітіння серпанок, Ключ Кришталевий — Розколотий замок. Рубіновий Ключ всі секрети розкаже, до самого серця — шлях Чорний укаже...

— Хто володіє іншими Ключами? — запитав Нортон- старший.

— Біла Королева обіцяє, що до призначеного часу ще три ключники стануть у коло.

— А Чорний? — пожадливо запитав Нортон-старший. — Чорний Ключ теж у грі?

— Як добра не буває без зла, так і білого не може бути без чорного, — доволі туманно відповів Дух. І додав: — Усі Ключі будуть у грі, Часове Коло закрутиться вчасно. Чорна Королева не сидить склавши руки і теж готує свого ключника.

Фіолетові постаті, що сиділи досі непорушно, несподівано заворушилися, дехто навіть схопився з місця; залою проше­лестів здивований, тривожний, навіть сердитий шепіт.

— Але не переймайся за це, — продовжив голос з глиби­ни трону. — Чорний Ключ вабить, оскільки його властивості не зовсім відомі, проте це не означає, що він могутніший, ніж інші Ключі від стародавнього замку, розколотого шаленим ча­клунством.

Нортон-старший низько вклонився.

— Щиро дякую за істину, Астрагоре, — тихо мовив він.

Його голос гримким відлунням пролетів залою, закруж­ляв вихором у куполоподібній стелі, багаторазово посилив­шись. Фіолетові постаті знову перетворилися на мовчазні статуї.

А Дух несподівано повторив:

— Знайдіть сім Ключів від скарбниці. Срібний Ключ, Брон­зовий і Золотий будуть у грі, мов суперники, йти. Залізний розкриє цвітіння серпанок, Ключ Кришталевий — Розколо­тий замок. Рубіновий Ключ всі секрети розкаже, до самого серця — шлях Чорний укаже…

Фіолетові постаті знову захвилювалися, почулися вигуки, гучні репліки, і Нортону-старшому довелося здійняти руку, аби відновити тишу.

— Іще, Астрагоре... — Нортон-старший зачекав. — Рубіно­вий Ключ.

— Один із твоїх дітей володітиме ним. Я бачив це сам.

Зал несподівано вибухнув такими гучними оплесками, що Василина мимоволі затулила руками вуха. Фіолетове людське море збурилося, усі плескали в долоні, захоплюю­чись Нортоном-старшим, а той лише злегенька схилив голову.

— Чи можу я запитати тебе ще про одне, великий Астраго­ре... — почав тихо Нортон Огнєв, коли всі трохи вгамувались, але Дух зненацька обірвав його:

— Так, є ще одна людина, яка знає моє числове ім’я, і ми розмовляємо з нею час від часу... І я повідомив їй те саме, що й тобі.

— І хто ж це, великий Духу?

— Біла Королева, — відповів голос. — Так вона просила себе називати й надалі. А зараз перепрошую — Ефлара, як і досі, для мене неприступна, мені тяжко перебувати тут навіть у такому вигляді... Та незабаром усе зміниться, чи не так, Нор­тоне? Прощавай.

Дим почав танути, сірі щупальця-мацаки ослабли, пурпуро­ве світло потьмяніло.

Здавалося, ніби цей величезний і запорошений шматок ка­меню і не сяяв так яскраво і сліпуче всього лише кілька митей тому.

Нортон Огнєв спроквола обернувся до решти; люди в похмуро-фіолетових плащах заклякли, шанобливо очікуючи.

— Олено, я прошу вас бути присутньою з нашим золотим ключником на посвяченні Норта й... інших моїх дітей.

— Спасибі, Нортоне, — прошепотіла жінка, стаючи на одне коліно та цілуючи край його фіолетової мантії.

Вона трохи обернулася, і Василина розгледіла профіль жінки. Сумніви розвіялися: це була та сама «божевільна» Олена.

— Усі ми знаємо, що слова Астрагора не можна ставити під сумнів, — звернувся Василинин батько до присутніх у залі. — Ми переконувалися, і не раз: Астрагор завжди говорить прав­ду. Тому Ефларі дійсно загрожує загибель.

Люди в плащах покірно схилили голови.

Нортон-старший ступив на підвищення. Велетенське крісло здавалося простим кам’яним громадищем. Огнєв підійшов і сів у нього, спершись ліктем на поруччя. Чорний спис із пурпуро­вим вістрям він так і стискав у правиці.

І тепер, велично сидячи на троні, батько здавався Василині якимсь казковим королем.

— Стара Ефлара справді загине... Але наш світ зміниться, і зміниться на краще...»

Напоминаем, что до конца карантина «Часовий ключ» и другие части серии можно приобрести по выгодной сниженной цене!

Скидки от 20% до 50% распространяются и на другие произведения Натальи Щербы, а также на все наши книжечки для читателей разного возраста при заказе на сайте издательства.