Стрибок над зорями

Буваючи у книгарні, усією моєю увагою заволоділи загадкові обриси палітурок, блискучі літери на корінцях книг цього циклу. Пам'ятаю, як вагався: чи купляти ці книги, але усією силою намагався не помічати їх короткий зміст на задній частині , бо був певен, що колись я прочитаю - і не помилився.Перевернувши обкладинку, ми ніби знімаємо шар плівки нашого звичного життя і дізнаємся наскільки наш світ, його жителі і закони відрізняються від прийнятого. Виявляємо три раси: безликі - це ми, звичайні люди, астри і лунати – дволикі - ті, що черпають сили від нічних світил. На жаль, у новому для нас світі також є такі признаки людської вдачі як жадібність, жадання влади, нетерпимість, а гроші вирішують стільки,скільки й в нас. Для себе, як і більшість читачів, я виділив три головних героя : Тім, Селестина і Алекс. Всі вони не однозначні, але харизматичні і вміють грати на почуттях читача. Особисто моїм фаворитом залишається «лиходій» Алекс , усі сцени з його участю це щось надзвичайне, хоча не рідко в них відбувається повний треш).«Лунастри. Стрибок над зорями» - це книга, яка справді варта тих нагород, про які пишеться на палітурці. Але чому я поставив 4 із 5? По-перше, «наплювати» - в українській мові використовується термін «начхати». По-друге, деякі сцени надто довгі і нудні.Я дуже люблю фантастику видавництва «Росмэн» і радий, що такі хіти перекладають українською. Чи будете ви перекладати інші фентезійні цикли?

Ти — неймовірна. Побачивши тебе вперше я одразу зрозумів — у нас любов навіки. Твої неймовірні обриси приводять мене до думки, що я хочу читати і читати тебе знову. Неймовірні малюнки , якими ти розписана, оздоблюють тебе, неначе коштовне каміння, але тільки поглянувши всередину — ти розумієш:—«Ось вона ця неповторна гармонія внутрішнього та зовнішнього світу. Твій внутрішній світ кличе занурюватися в нього ще раз і ще раз. Просто кажучи, ти геніальна, неймовірно красива та неповторна! З днем святого Валентина тебе!

Обычно я не люблю перечитывать книги, но я не на минуту не пожалела, что решила ещё раз окунуться в мир "Лунастров". С книгами Натальи Щербы я знакома уже давно. Я прочла почти все и могу с уверенностью сказать, что книги ее авторства уж точно заслуживают внимания. Каждая история, это как портал в другой мир, наполненный опасностей и тайн. "Лунастры" - это книга о трех подростках, в каждого из которых своя судьба и свое предназначение, они все разные, но их пути сходятся и теперь им нужно сделать тяжелый выбор: на чей стороне быть прыгунов астров или летунов лунатов, между добром и залом. Моим любимым персонажом стала Селестина. Эта девчонка с фиалковыми глазами мне очень понравилась, хотя я и слышала, что некоторых она немного бесит, но мне она кажется умной и смелой. Насчет Тима и Алекса...я даже не знаю с кем из них я хотела, чтобы была Селест. Тим для меня какой-то, ни рыба ни мясо, как говорят, моё отношение к нему нейтральное. К Алексу я меняла отношение на протяжении всей книги, то он мне начинает нравиться, то он опять сделает какую-то глупость (эх..Алекс, Алекс). С другорядных персонажей мне понравилась Яна, сводная сестра Селестины, но как мне показалось, эта героиня хранит ещё много тайн, которых нам следует открыть. Так, как это только первая часть книги, динамики здесь не так много, но ещё многое впереди. Как мне кажется, автор ещё только приоткрыла нам завесу этого большого загадочного мира.