Що почитати, коли вільного часу вмить стало забагато? Або як змусити себе взяти до рук книгу й провести з нею хоча б декілька годин поспіль, якщо раніше довго читати не доводилося і це аж ніяк не найулюбленіше заняття?.. Можливо, причина криється в тому, що:
— ви досі не відшукали справді вартісної книги для дітей чи дорослих;
— чули багато рекомендацій, передивлялися списки обов’язкової для прочитання літератури, але жодного разу не натрапили на небанальний захопливий сюжет;
— розгортали класичні твори, але віддали б перевагу сучасній оповіді;
— не визначились із жанром, який би найбільше зацікавив;
— не познайомилися зі «своїм» автором.
Це легко змінити і ми маємо, що запропонувати! Якщо ви вже читали популярну фентезі-серію «Часодії» сучасної письменниці Наталії Щерби, далі тут на вас чекає приємна зустріч із давніми «друзями».
Та раптом — ні, ви не чули про історію, яка складається з шести частин, про магічний часодійний світ, де діють незвичайні закони й усім керує Час, тоді запрошуємо до першого знайомства з «Часодіями», які мають тисячі прихильників серед читачів з України, Польщі, Росії, Чехії та інших країн.
Пропонуємо почитати уривок з першої книги «Часовий ключ», яка розповість про початок неймовірних пригод Василини, Феша, Ніка, Діани та інших героїв у часодійному світі — володінні духів, часівників та фей, якому загрожує зникнення...
* Обережно! Подейкують, саме після зустрічі з «Часодіями» Наталії Щерби ви більше не уявлятимете свого життя без читання купи гарних книжок...
На Осталі, у світі звичайних людей, разом зі своєю опікункою та її котами жила тендітна вродлива рудоволоса дівчина Василина, яка мала вірного друга Льошку, навчалася у школі та займалася гімнастикою. Аж доки її звичне життя не перевернулося догори дриґом: батько Василини — могутній часодій Нортон Огнєв забрав дочку до свого будинку, познайомив з братами і сестрою та ненароком зробив дівчинку свідком часового переходу, загрози, що нависла над двома світами, та інших незліченних таємниць.
** Без спойлерів!
***
«Люди в темних плащах знову зашепотілися, але цього разу радісніше, збудженіше.
Відповідь пролунала не одразу.
— Чи знаєш ти, що таке Пурпуровий Квіт, о той, хто розгадав моє числове ім’я? — спокійно запитав Дух. — Він — серце планети, живий пульсуючий міст, що сполучає два світи: Ефлару й Осталу. Ти волієш згубити їх таким бажанням? Пурпуровий Квіт не спроможеться створити нову Землю, але змінити ваш світ зможе.
— Термін Ефлари добігає кінця, — вів далі батько Василини, — і якщо люди не втрутяться, незабаром вона зникне. Та Земля, що зветься Осталою, має поглинути її: Часовий Розрив нестримно скорочується.
Повисло мовчання.
— Це правильно, — нарешті відповів Дух. — Але Пурпуровий Квіт вбереже від лиха. Не проси мене сказати, як він це зробить. Чи ж ти не знаєш, що серце планети поза часом і його законами і я не владний над ним. Здобудь серце Пурпурового Квіту, Нортоне, і ми змінимо світ... Разом. Але пам’ятай, — додав Дух, — про нашу угоду. Ти мусиш почати першу її частину, аби задумане здійснилося.
Нортон-старший низько вклонився.
— Чому ж до серця планети мають іти лише юні? — знову запитав він. — Чи не краще довірити справу досвідченим часівникам?
І відповідь не забарилася:
— Пурпуровий Квіт сам юний і чистий, бо народжується наново раз на тисячу земних обертів. І довіриться лише юним душам. Віддайте Ключі від Розколотого замку сімом достойникам і п’ятьом їхнім помічникам — рівно дванадцятеро повинні стати на Часове Коло.
— Тринадцятого червня, — оголосив Нортон-старший, — запустять Часове Коло... Але в нашому розпорядженні лише три Ключі!
— Сім... Сім Ключів у грі. — Дух помовчав і раптом урочисто продекламував: — Срібний Ключ, Бронзовий і Золотий будуть у грі, мов суперники, йти. Залізний розкриє цвітіння серпанок, Ключ Кришталевий — Розколотий замок. Рубіновий Ключ всі секрети розкаже, до самого серця — шлях Чорний укаже...
— Хто володіє іншими Ключами? — запитав Нортон- старший.
— Біла Королева обіцяє, що до призначеного часу ще три ключники стануть у коло.
— А Чорний? — пожадливо запитав Нортон-старший. — Чорний Ключ теж у грі?
— Як добра не буває без зла, так і білого не може бути без чорного, — доволі туманно відповів Дух. І додав: — Усі Ключі будуть у грі, Часове Коло закрутиться вчасно. Чорна Королева не сидить склавши руки і теж готує свого ключника.
Фіолетові постаті, що сиділи досі непорушно, несподівано заворушилися, дехто навіть схопився з місця; залою прошелестів здивований, тривожний, навіть сердитий шепіт.
— Але не переймайся за це, — продовжив голос з глибини трону. — Чорний Ключ вабить, оскільки його властивості не зовсім відомі, проте це не означає, що він могутніший, ніж інші Ключі від стародавнього замку, розколотого шаленим чаклунством.
Нортон-старший низько вклонився.
— Щиро дякую за істину, Астрагоре, — тихо мовив він.
Його голос гримким відлунням пролетів залою, закружляв вихором у куполоподібній стелі, багаторазово посилившись. Фіолетові постаті знову перетворилися на мовчазні статуї.
А Дух несподівано повторив:
— Знайдіть сім Ключів від скарбниці. Срібний Ключ, Бронзовий і Золотий будуть у грі, мов суперники, йти. Залізний розкриє цвітіння серпанок, Ключ Кришталевий — Розколотий замок. Рубіновий Ключ всі секрети розкаже, до самого серця — шлях Чорний укаже…
Фіолетові постаті знову захвилювалися, почулися вигуки, гучні репліки, і Нортону-старшому довелося здійняти руку, аби відновити тишу.
— Іще, Астрагоре... — Нортон-старший зачекав. — Рубіновий Ключ.
— Один із твоїх дітей володітиме ним. Я бачив це сам.
Зал несподівано вибухнув такими гучними оплесками, що Василина мимоволі затулила руками вуха. Фіолетове людське море збурилося, усі плескали в долоні, захоплюючись Нортоном-старшим, а той лише злегенька схилив голову.
— Чи можу я запитати тебе ще про одне, великий Астрагоре... — почав тихо Нортон Огнєв, коли всі трохи вгамувались, але Дух зненацька обірвав його:
— Так, є ще одна людина, яка знає моє числове ім’я, і ми розмовляємо з нею час від часу... І я повідомив їй те саме, що й тобі.
— І хто ж це, великий Духу?
— Біла Королева, — відповів голос. — Так вона просила себе називати й надалі. А зараз перепрошую — Ефлара, як і досі, для мене неприступна, мені тяжко перебувати тут навіть у такому вигляді... Та незабаром усе зміниться, чи не так, Нортоне? Прощавай.
Дим почав танути, сірі щупальця-мацаки ослабли, пурпурове світло потьмяніло.
Здавалося, ніби цей величезний і запорошений шматок каменю і не сяяв так яскраво і сліпуче всього лише кілька митей тому.
Нортон Огнєв спроквола обернувся до решти; люди в похмуро-фіолетових плащах заклякли, шанобливо очікуючи.
— Олено, я прошу вас бути присутньою з нашим золотим ключником на посвяченні Норта й... інших моїх дітей.
— Спасибі, Нортоне, — прошепотіла жінка, стаючи на одне коліно та цілуючи край його фіолетової мантії.
Вона трохи обернулася, і Василина розгледіла профіль жінки. Сумніви розвіялися: це була та сама «божевільна» Олена.
— Усі ми знаємо, що слова Астрагора не можна ставити під сумнів, — звернувся Василинин батько до присутніх у залі. — Ми переконувалися, і не раз: Астрагор завжди говорить правду. Тому Ефларі дійсно загрожує загибель.
Люди в плащах покірно схилили голови.
Нортон-старший ступив на підвищення. Велетенське крісло здавалося простим кам’яним громадищем. Огнєв підійшов і сів у нього, спершись ліктем на поруччя. Чорний спис із пурпуровим вістрям він так і стискав у правиці.
І тепер, велично сидячи на троні, батько здавався Василині якимсь казковим королем.
— Стара Ефлара справді загине... Але наш світ зміниться, і зміниться на краще...»
Нагадуємо, що до кінця карантину «Часовий ключ» та інші частини серії можна придбати за вигідною зниженою ціною!
Знижки від 20% до 50% діють і на інші твори Наталії Щерби, а також на всі наші книжечки для різного віку читачів при замовленні на сайті видавництва.
