Із вами знову банда шалених кроликів та їхні нові пригоди!
У восьмій частині «Без лами немає драми» герої вирушають у класну подорож усім класом до Балтійського моря, житимуть вони у панському маєтку справжніх баронів — родини фон Козебрик, на території якого є школа-інтернат, а також мешкають величезні риби, верескливі чайки, лама... Усе так гарно починалося, але там жили також нестерпні вереднючі восьмикласники, які всіх дражнили, говорили купу негарних слів на адресу Лотти, Шаєн і особливо Пауля.
«...Вони мали із собою водяні пістолі, заповнені розведеним соком, який ми вже пили на обід, і цим нас обприскували. Щоразу так, щоб цього не бачили пані Какало й пан Мелін. А він був жахливо липкий, цей сік! ФЕ!»
8-А кидався їжею у їдальні, лякали уночі інших дітей голосами привидів та дуже моторошними звуками. А одного разу під час прогулянки до маяка Шаєн та Лів-Грету зачинили в ньому. Бідні дівчата злякалися й дуже замерзли, і тому згодом захворіли. А двох учнів того самого 8-А просто відправили додому...
Перебування у школі не здавалося нудним, проте й веселим його теж не назвеш. Із заняттями на вибір Лотта й Шаєн визначилися не добровільно, бо Береніка, не спитавши навіть своїх бараниць, вибрала верхову їзду. Еге ж, сама сиділа гордовито на коні, а дівчата тільки те й робили, що смикали за вуздечки, щоб хоч якось відволікти поні від жування трави біля паркану. Береніка зробила це не тільки через те, що дуже любила їздити верхи, а ще й через те, що мала можливість їздити разом з бароном Лярсом Магнусом, у якого закохалася по самі вуха. Бідному хлопцеві теж випала нагода отримати смішне прізвисько. Якось Лота помітила, що Лярс при розмові плюється, а його слиною можна просто вмитися. Звучить не дуже, а виглядає ще гірше. Відтоді, як цю «особливість організму» помітили й інші діти, — сміху й фантазіям не було кінця. Тепер титулований молодий парубок був просто ЛяМою.
«...Так, сьогодні шизики відчують, що таке наша помста! Ще за сніданком ми перешіптувалися про те, щоб організувати ВЕЧІРКУ ОПІВНОЧІ в підвалі панського будинку. Але ми, звісно, навмисне так голосно шепотіли, щоб це долетіло до шизиків. Тож вони тільки огидно посміхалися. А ми собі знали, що це буде ДОВГА НІЧ ЖАХЛИВОЇ БЛОКФЛЕЙТИ! Ха! Але спочатку, на жаль, ми мали ще їздити верхи. Й ані я, ані Шаєн до пуття не розуміли, як нам завтра скласти ІСПИТ З ВЕРХОВОЇ ЇЗДИ...»
Як відомо, згуртувати колектив, а особливо дуже складний з огляду на взаємини, можна спільною справою. Не назвати це помстою; кролики та рокери хотіли перевиховати спортсменів. Якщо суперники старші й сильніші — треба брати винахідливістю. Ми знаємо, що Лотта мала досить сильну зброю, яку вона не забула взяти і в подорож. Тому вечірка з нагоди перевиховання негідників називалася «Довга ніч жахливої блок-флейти».
Туди запросили привидів, зомбі, додали страхітливої музики, трохи темряви, та й 8-А теж прийшов як винуватці свята. Кролики, рокери та бараниці ще ніколи не були такі згуртовані й радісні. Крики й зойки шизиків від страху надихнули переможців залишитися й продовжити вечірку. Хай там що, а навіть за найгіршою, з першого погляду, подорожжю можна згодом довго сумувати!
© Юлія Шаповал, книжкова блогерка
