Поп-культура любить потойбічних істот. Природно, що про вовкулаків, упирів та решту нечисті написано багато. Але численні саги дають поверхневе уявлення про життя справжніх вампірів. От що ми про них знаємо? Харчуються кров’ю, мають довгі ікла та бліду шкіру, живуть «зграями». А як щодо особливих родинних свят, вибору професії, лікування в медичних закладах, всиновлення дітей? На щастя, про все перераховане можна дізнатися з роману-коміксу Ґерди Марії Пум «Коко. Щоденник».
Школярка записує свої переживання щиро та емоційно, не добираючи слів, і подекуди висловлює напрочуд «дорослі» думки на зразок: «Найкраща професія у світі тобі не допоможе, якщо в тебе скінчилися ідеї».

Як живуть вампіри? Розповідає Коко
Жити серед «простих смертних», як каже Коко, їй не важко. Варто лише дотримуватися правил безпроблемного існування:
1. Не дозволяй доводити себе до сказу. Розпечене люттю бажання вкусити людину — не радник у вирішенні проблем.
2. Не пригощай однокласників своєю їжею.
3. Замовляй «малинове морозиво» тільки в офіціанта-вампіра.
4. Зі стоматологічним кабінетом так само: якщо не хочеш «світити» іклами, користуйся послугами лише тих, хто знає, що ти — незвичайна людина.

Що ж робити з коханням? Мама категорично забороняє будувати стосунки зі смертними. І тут з’являється цікава подробиця: Карл, брат Коко, став вампіром у минулому столітті, коли в Європі вирувала чума. Тобто спочатку він був нормальною людиною, а Коко народилася вампіркою, що стало повною несподіванкою для всієї родини. Гадаю, більше деталей про це авторка надасть у наступних частинах серії.

Кажанчики в животі
Я гадаю, що синергія працює на користь в будь-якій сфері: спільна творчість Ґерди Марії Пум (текст) та Ірис Бланк (малюнки) зробили книжку винятковою. Окремої хочу наголосити на шаржових ілюстраціях. Таке вичерпне дивовижне іронічне ревю до нотаток доповнює авторський текст та посилює враження від подій.
Досліджуючи книгу, розумієш, що щастя — коли немає домашнього завдання, воно у щирих розмовах із друзями та першому справжньому коханні.
© Агєєнкова Олена, книжкова блогерка