Книги про незвичайну дівчинку Мортіну — перша серія Барбари Кантіні як письменниці та художниці. Італійська авторка тривалий працювала над мультфільмами на телебаченні, отримала винагороду «Ілюстратор року» у 2011 році, а нині співпрацює з відомим виданням «Harper Collins», а рецензії на її книги опубліковані у журналах «Kirkus», «Booklist», «Publishers Weekly», «La Repubblica».

Дівчинка-зомбі Мортіна з'явилася як замальовка за часів роботи на телебаченні. В інтерв'ю програмі «Book it» письменниця вказала, що  головним натхненням для неї були її велика родина та «готичний» стиль: фільми «Сімейка Адамсів» та «Убивство смертю», а також творчість представника американського романтизму Едгара Аллана По, кінорежисера Тіма Бертона, художника Едвард Горі та багато інших, посилання на яких можна спостерігати у всіх книгах серії «Мортіна».

Страшенно цікаві пригоди дівчинки-зомбі. Рецензія на чотири книги Барбари Кантіні про Мортіну

«Мортіна» — детективна історія?

Видавництво «Школа» опубліковало чотири книги серії:

1)   «Мортіна. Історія, від якої можна вмерти зо сміху»


Мортіна живе у Покинутій віллі з тіткою Домовиною та вірним собакою-альбіносом Смутком породи левретка. Дівчинка-зомбі має здібність безболісно відривати частини власного тіла та прикріпляти їх назад, тому тітонька забороняє спілкуватися з жителями селища, боїться, що люди виженуть незвичних мешканців з власної домівки. Бажання знайти друзів перемагає: Мортіна дізнається про свято Гелловін, розписує «грандіозну ідею» і вирушає знайомитися з компанією дітей, вбраних у святкові костюми.


2)   «Мортіна та вередливий кузен»

Головній героїні нудно: йде дощ, пес Смуток полює на жаб, тітонька Домовина займається «городнім хобі» — вирощує плющ в оранжереї. У саду з’являється чорна карета — це двоюрідний брат, химерний кузен Ділбевт, що приїхав погостювати до дивної сімейки. Діти не знайшли спільну мову, хлопчик постійно був незадоволений, бурчав та сварився. Пронизливий дверний дзвінок лунає частіше (наче у моторошному детективному фільмі!). Впродовж оповідання Мортіна намагається зрозуміти, чому до вілли завітали діти і куди поділася тітка.


3)   «Мортіна та примарний друг»

Підготовка до новорічного балу йде повним ходом, аж раптом Мортіна зустрічає хлопчика-привида. Він розповідає дівчинці, що боїться зникнути у дірі чорного садового дерева — місці під назвою «Забуття». Мортіні доведеться дізнатися забуте ім’я привида, прочитати історичні книги, дослідити сімейні фотографії, картини, викинути себе у вікно по частинах та крадькома потрапити у церкву.


4)    «Мортіна і Таємниче озеро»

Чудернацька сім’я вирушає у подорож на віллу Дурничку, розташовану поблизу Таємничого Озера. У ніч Великого Червоного Місяця і денного сонцестояння вода озера стає надзвичайною. Зустрівшись з тіткою Мегерою, сестрою тітоньки Домовини, друзі вирушають поплавати у водоймі. Раптом з’являється чолов'яга із табличкою про продаж вілли Дурнички — й тепер законним власникам необхідно відвідати сільську управу.

Кумедні страхітливі персонажі


У вразливих дітей персонажі можуть викликати почуття страху, тривоги — книги рекомендовані для дітей молодшого шкільного віку, тобто старше 7 років. Зомбі, вампіри, павуки, привиди, миші, хробаки — у творах зустрічаються різноманітні моторошні створіння, проте зображені вони кумедно, мило.
Коротко про основних персонажів серії:


Мортіна — дівчинка-зомбі. Відриває і приєднує частини свого тіла, має вирячені очі з фіолетовими синцями під ними, голову прикрашає довге синє волосся. Вона весела, доброзичлива, винахідлива та кмітлива, понад усе полюбляє свого пса.

Смуток — собака-альбінос із червоними очима, пес Мортіни. Смуток вдягається у костюми, закохується у звичайну дівчинку, грає на фортепіано, полюбляє ловити жаб, танцювати й малювати. «Компанію їй складав вірний друг Смуток, пес-альбінос породи левретка (живий чи мертвий — хто його знає)».


Тітонька Домовина — зомбі, тітка головної героїні. Висока, має біле волосся, зібране у високу зачіску. Сувора жіночка переймається реакцією людей на дивовижну сімейку, полюбляє випічку та садівництво, колекціонує химерні капелюхи й комах.

Кузен Ділбевт — двоюрідний брат Мортіни, син тітоньки Мегери. Схожий на маленького джентльмена, але постійно незадоволений оточенням і подіями. Домашній улюбленець — Бартімеус, ручний павук.

Мортина-герои.jpg

Що приховано у книгах?


Кольорові малюнки художниці доповнюють сюжети творів, додають нові відомості про друзів дівчинки, побут дивовижної сім’ї та веселі пригоди.

Книги «нашпиговані» відсиланнями до творчості реальних культурних діячів. Згадуються (малюнками або словами) такі режисери як Альфред Гічкок з фільмом «Подорож на Місяць» (1902), Тім Бертон і його «Аліса у Дивокраї», «Кораліна у Світі Кошмарів», «Сонна лощина», Баррі Зонненфельд із фільмом «Сімейка Адамсів». Едгар По взагалі поданий як родич головної героїні. Цікаво, що мотив української пісні «Ніч яка місячна» (слова М.Старицького, музика М.Лисенка) у перекладі ВД «Школа» заграв новими барвами.



Мортина-текст-песни.jpg


Якщо придивитись, на сторінках можна помітити:
1. апелювання до історичних подій та постатей: акторка Марлен Дітріх (прототип тітки Мегери), художник Сальвадор Далі, постать Наполеона Бонапарта, аварії судна «Титанік»;
2. витвори художнього мистецтва: картина Едварда Мунка «Крик» ( із приписом «намальована Смутком»);
3. твори сучасності: згадка мультфільму «Монстри на канікулах 3» від Sony Pictures Animation, «Воно» Стівена Кінга (хлопчик Мікель у жовтому дощовику), пародію на журнал «VOGUE» («MORGUE»).

Звертайте увагу на ілюстрації: деталі ховаються за текстом.

Серія читається швидко і легко, кумедні сюжетні повороти підтримують бажання читати. Це не повчальна історія, як казала Барбара Кантіні, але висновок з прочитаного у більшості читачів однаковий: любіть та приймайте себе різними. Читайте серію разом із родичами, обговорюйте цікавинки зі сторінок — гарний настрій гарантовано!


Марія Зайцева, книжкова блогерка