Італійська письменниця, ілюстраторка Барбара Кантіні подарувала українським книголюбчикам серію книжок про Мортіну. Видання «Пуффі та Брунільда. Трішки чарів» малюнками нагадуватиме книжку про зомбі-дівчинку, адже стилістика, кольорове рішення, шрифт написів, ізометрія розташування будівель та предметів майже збігаються.
«Але ж для котика має десь знайтися потрібне місце!»
Перші вісім сторінок я думала, що книга про кота, адже він теж «заряджений» магією: аби котяче бажання здійснилось, треба глибоко вдихнути й видихнути. З короткої біографії ми дізнались, що Пуффі залишився сам-один із сім’ї, тому рушив на пошуки долі. Пухнастий випікав хліборобні вироби, танцював у балетній студії, виступав на сцені у бразильській виставі, аж поки не перестрів Брунільду.
Вона теж не гаяла часу. Їй конче був потрібен кіт, тому руда відьма вдалася до хитрощів.
Як знайти саме того кота?
Рудій відьмі потрібен був не звичайний вуличний кіт, а той, хто розділить із нею відьомське життя, повне польотів та інших пригод. Тому Зельда (мама головної героїні) зварила зілля, аби її дочка змогла віднайти саме того кота. Пуффі, завдяки своєму нюхові, знайшов домівку сім'ї Брунільди і вони потоваришували. Решту книжки герої готувалися до першого польоту кудлатої панянки, який означав кульмінацію оповідання — обряд ініціації, отримання статусу справжньої відьми.
Покладу у волосся, аби не загубити
З фірмових ознак кудлатої відьми — довге волосся, як у Рапунцель. Тільки принцеса з казки Братів Грімм доглядала, пестила коси, а Брунільда «оптимізувала» чуприну й налаштувала її як органайзер необхідних речей: «У заплутаному волоссі вона ховала різні предмети, які діставала звідти за потреби».
Ким назвешся?
Барбара Кантіні продовжує «бавитися» з іменами персонажів, підкреслюючи характерні риси героїв. У книгах серії «Мортіна» тітоньку головної героїні звали Домовина, бо вона забороняла зомбі-дівчинці залишати межі Покинутої вілли. Тенденція зберігається й у новому виданні. Ба більше, предмети з книжки «Пуффі та Брунільда. Трішки чарів» теж отримали власні імена, як-от бабусин плюшевий ведмідь Хутряк.
Серія «Пуффі та Брунільда», 2021 р. Полотно, олія.
Під час читання здається, ніби гортаєш живописний альбом з примітками: насичені кольори, «мультиплікаційні» замальовки природи, рукописний шрифт, як у щоденнику. Ілюстрації цілком вкривають розвороти. Авторка невимушено підкреслює дрібні цікавинки. Наприклад, короткими написами коментує предмети, будівлі. Як-от флігель, що вказує сприятливий для польотів вітер.
Trick or treat, панове?
Серед підприємців існує поняття «сезону» — сприятливий час для продажів. Виникає враження, що Барбара Кантіні «працює» на Гелловін. Відьми та зомбі — найпоширеніші образи серед фанатів цього свята цукерок та лячних вбрань, і Мортіна та Брунільда органічно вписуються у нього. Книжка «Пуффі та Брунільда. Трішки чарів» навіть містить ілюстровані «натяки» на День усіх святих. Але це не претензія; навпаки, чекатиму з нетерпінням продовження нової серії «Пуффі та Брунільда».
У будь-якому разі, перша книжка про кудлату відьму — гарний старт історії. Якщо вірити Брунільді, магія потребує концентрації та трішки зілля. А ми потребуємо продовження, бо визнаємо силу лише одних чар — нових книжок!
Агєєнкова Олена, книжкова блогерка
