Просинатися й бачити море — здається, це мрія кожної людини. Яке ж воно прекрасне й таємниче: кличе у свої глибини, захоплює і водночас лякає. Та я знаю героїв, які припинили боятися, побороли свої страхи та продовжують розкривати таємниці. Ви теж з ними знайомі. Бенджамін Лібра, Самюель Драко, Тес Таурус, Леннокс Скорпіо та Алея Акваріус знову під вітрилами й запрошують читача мандрувати разом.
З моменту нашої останньої зустрічі з жителями «Crucis» відбулося чимало нового. Раджу почати з приємного. Команда «Альфа Кру» тепер пірнає разом, кожному хотілося побачити загадкових морських створінь. Алея знайомить друзів з її новим світом, вже таким рідним, як і суходіл. Як би ви відреагували, коли побачили б під водою гномів або Фіній-шукачок, чи когось менш милого? А якщо це буде сила-силенна риб, які підіймаються з морського дна? Просто дивовижно! Ці створіння не заподіють шкоди, ба більше, вони допоможуть Алеї розрізняти барви у воді: дівчина не могла й уявити, що разом із друзями натрапить на поселення людей моря…
«Алея звернулась до коралово-щупальцевого деревця:
— Я шукаю гномів. Мені потрібно запитати у них, що вони знають про людей моря.
Фінії, на жаль, не відповідали на жодні запитання. Зате гноми чудово знали таємничий світ моря й охоче розмовляли. Під час останньої зустрічі з ними Алеї не вистачило часу запитати в них щось про власне походження. Тому вона вирішила з’ясувати це зараз.
Про людей моря Алея не знала геть нічого, тільки те, що вони існують. Але чому вони зникли? Що трапилося? У її голові кишіло запитаннями, на які вона будь-що прагнула отримати відповіді. І бажано не чекати аж до Лох-Нессу. Алея напружено дивилась на коралово-щупальцеве деревце.
— У моїй частині моря, окрім мене, немає більше нікого магічного, — продзвеніла Фінія...»
Час летить надзвичайно швидко. Алея знала, що проведе літо на «Crucis». Після чергової розмови з Маріанною, дівчина зрозуміла, що додому шляху вже немає. Цього разу цей шлях відкрився для Тесс Таурус. Після довгої брехні батькам, дівчина одного разу все ж заплуталась у своїй геолокації. І ось батьки вилетіли їй назустріч. Хто б міг подумати, що колись «Альфа Кру» буде прощатися один з одним. Причина не тільки у тому, що Тесс заберуть додому.
Жителі «Crucis» не могли ігнорувати особливу близькість Леннокса й Алеї, які відчували, що їм потрібно дізнатися свою історію. Бен якось висловився про те, що Алея та Леннокс можуть мати спільну маму, а значить — вони рідня по крові. Щоб розібратися з цим, потрібно йти за покликом серця та знаками, які подає доля. Снігова куля кликала їх на Лох-Несс.
Мандрівка триває
Озеро відповість на запитання й подарує надію. Я не знаю, що відчували Алея та Леннокс, коли в них питали: а хто ви? Не знати відповідь на це, не бачити батьків, увесь час чогось боятися — справжнісінька мука. Тож вони хапалися за останню надію, за воду, яка стала їх вірним супутником. На шляху до Лох-Несс було чимало перешкод: вкрали гроші, довелося втікати з потягу, ризикуючи життям. Щоразу вони шукали місце для ночівлі, на кожному кроці таїлася небезпека…
Та жодна не зупинить жагу пізнання. Лох-Несс зустрів друзів привітно. Його краса зачаровувала їх, проте хотілося дістатися місця призначення якнайшвидше. Пройшовши тунель, Алея та Леннокс опинились у печері. Там було напрочуд спокійно й тихо. Широка зала з білими скульптурами тварин, знамена, герби та символи, всюди статуї чарівних істот. Двоє з команди «Альфа-Кру» стали першими, хто потрапив сюди. Саме так сказала їм русалка Артама.
«— Як давно я не бачила таких, як ти, — сумно промовила Артама.
— Я… хто? — вичавила з себе дівчина.
— Мандрівниця з китами, — повторила Артама. — Ти належиш до роду мандрівців із китами. Я дізналася про це з твоїх очей. Ти розрізняєш барви моря, правда ж?
Алея кивнула.
— Мандрівці з китами були сильним родом і супроводжували китів у їхніх подорожах океанами, — пояснила Артама. — Так само, як і інші мандрівці, наприклад із дельфінами чи лососями, мандрівці з китами мали особливі здібності, які допомагали їм виконувати їхні завдання...»
Перед Алеєю та Ленноксом відкрилась картина життя їх предків, вони поспіхом «ковтали» кожне слово Артами, було радісно й прикро водночас. Мить пізнання себе мала стати найпрекраснішою з усіх, проте оновлення не відбувається без втрат. Артама мала подарунок для героїв й передала послання від батьків, яких вже немає в живих. Шквал емоцій потихеньку згасив надію в серцях Алеї та Леннокса. Та вони тепер знають своє походження, знають, чому Леннокса ніхто не помічав, а Алеї так хотілося плавати з китами.
Мандрівниця з китами та воїн забуття тепер разом, будуть підтримувати один одного, як і раніше. Але ж п’ять краще, ніж двоє? Шалені «Альфа Кру» вже чекали своїх друзів на воді з гарною новиною. Як приємно розуміти, що тебе чекають, підтримають та не залишать. Бен, Семі, Тесс, Леннокс та Алея вже вибрали свій курс, курс у літо, прямісінько до нових пригод.
© Шаповал Юлія, книжкова блогерка
