Підлітки часто схильні до бунтарства та, м’яко кажучи, нестандартного самовираження: безглуздий одяг, пірсинг, волосся неймовірних кольорів. Мудрі батьки терпляче очікують, поки мине період пубертатного максималізму, намагаючись не реагувати на радикальні зміни у зовнішності свого чада. Але як бути, якщо у твоєї дитини без жодного застосування перукарських засобів починають рости сині локони? Та ультрамаринова шевелюра — ще півбіди, а от раптове занурення тінейджера в сон на кілька днів або тижнів здатне не на жарт перелякати близьких. Юна героїня роману «Сонний Дім» від майстрині підліткового фентезі Наталії Щерби завдає чимало незручностей власній рідні своєю чудернацькою звичкою засинати без попередження в будь-якому місці в найбільш несподіваний момент. Та родина дівчинки і не підозрює, що саме уві сні крихітка вона живе більше ніж повноцінним життям. «Однак найдивовижнішим було те, що в цих сновидіннях їй підкорялася будь-яка магія! Варто лише було Фіні щось уявити — що завгодно, — і це одразу з’являлось перед нею…». Отже, знайомтесь: синьоволоса Фініста, яка стане вашим супутником у подорожі по царству Морфея. Хто ж вона — звичайне закомплексоване дівчисько (як вважають її старші брат і сестра) чи бажана гостя у загадковому Сонному Домі?

«Ой, ходить сон коло вікон…», або Ласкаво просимо у Снореальність!

Соннери — це вам не сліппи…


У своїх чудернацьких мандрівках на просторах Снореальності Фіні Велесон зустріне чимало незвичайних істот:

Дріми — хижі птахи з людськими обличчями.

Реготун — гідна відповідь Чеширському коту з відомої книги Льюїса Керола «Аліса в Країні Чудес». Але якщо котяра просто широко посміхається, то це звірятко синього кольору ну геть безцеремонно регоче щодуху.

Хитуни — кумедні беззахисні створіння, що чимось схожі на картоплину на тонких ніжках. Вони тиняються чужими снами, накликаючи на себе атаки недоброзичливих дрім.

Шаль­-Яка-­Сама-­Себе­-Плете — назва говорить сама за себе. Що ж тут дивного: звичайний балакучий елемент одягу, у сновидіннях і не таке можна зустріти!

Сонний Дім — зовсім незвичайна сутність чи то будівля, чи особистість, чи артефакт. Таємницю Дому не так просто розкрити навіть тому, кого будинок обрав своїм господарем. Звичайно, це далеко не повний перелік мешканців дивовижної місцевості.

Також героїні та читачам випаде прекрасна можливість познайомитися з представниками різних верств населення світу снів: соннерами, сліппами, творіо та відчути всю глибину гніву Володарів.

 

1/3 «сонних» пригод


Історія про Сонний Дім — перша з трилогії про пригоди незвичайної дівчинки. Варто лише почати читати будь-яку книгу Наталії Щерби, як на тебе сходить лавина відомостей, цікавих фактів, які детально пояснюють устрій та особливості вигаданого світу. Так і роман «Сонний Дім» спершу легенько ошелешує розмаїттям даних про паралельну реальність. Та, як не дивно, після такої ударної дози інформації швидко оговтуєшся і починаєш відчувати себе майже резидентом казкового простору. Мандруючи сторінками книги, мимоволі уявляєш себе у якомусь дивовижному сновидінні, або ж у славнозвісній Країні Чудес, але замість кролика з годинником у Снореальності пролітає ціла зграйка подібних вуханів зеленого кольору.

Якщо у творі пана Керрола читача не полишає відчуття гротескності й абсурдності всього, що трапляється навкруги, то в історії про Сонний Дім попри всю фантастичність кожний рядочок насичений атмосферою таємничості й загадки, яку належить розгадати, аби зрозуміти закономірності світобудови царства Сновидінь. Усі події та персонажі є частиною химерного мережива, в якому настільки органічно переплелися Сон та Реальність, що часом їх неможливо розрізнити. Поціновувачів спокійного сюжету, що мирно плине немов рівнинна річка, даний твір розбурхає та збадьорить, адже всі сцени змінюються з калейдоскопічною швидкістю і непередбачуваністю. Недарма ж Фіні зазначає: «Тут, уві сні, можна нафантазувати все, що душі заманеться». У цій книзі постійно щось відбувається: морська свинка читає, олень дарує героїні магічний кленовий листок, хаскі водить трамвай і все це — на тлі протистояння дівчинки могутнім недоброзичливцям. Одним словом, читачеві не доведеться нудьгувати (хіба що в очікуванні другої частини).

 
Юлія Бойко, книжкова блогерка