Ено Рауд від народження був пов’язаний із художньою літературою, адже його батьком був відомий естонський поет. Але прагнення до створення власних творів у письменника виникло у віці близько тридцяти років, хоча перші тексти він опублікував ще в підлітковому віці. Ено Рауд є автором багатьох книжок для дітей та підлітків, але всесвітнє визнання йому принесла серія «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька», яка була перекладена багатьма мовами. Завдяки перекладу Олександра Завгороднього українські читачі можуть познайомитися з унікальними створіннями — наксітраллями.

Огляд казкових пригод дивакуватих чоловічків автора Ено Рауда. Частина 1

Книги написані доступною живою мовою, події розгортаються динамічно, важко зупинитися читати, доки не перегорнеться остання сторінка, сюжет здатен зацікавити і дорослих, і малюків. За «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька» автор отримав почесну нагороду — диплом міжнародної літературної премії імені Ганса Крістіана Андерсена. Особливістю книжок Ено Рауда є те, що вони привертають увагу читача до надважливих питань, спонукаючи поміркувати про:


  • наслідки своїх вчинків, адже варто добре все зважити, перш ніж щось робити. Необдумані вчинки можуть призвести до катастрофи;

  • готовність до самопожертви задля доброї справи;

  • важливість підтримувати друзів у будь-яких ситуаціях;

  • креативне розв’язання проблем, особливо, якщо вони доволі незвичайні, наприклад, як котяча облога;

  • розвиток логічного мислення, що закладає великий потенціал для роботи в будь-якій сфері діяльності.


Хоча в цій казковій повісті головними героями є троє друзів, кожна частина більше описує різних персонажів:


  1. «Котяча облога. Пацюча фортеця» розповість про життя, дитинство та пристрасті Півчеревичка;


  2. «Ціна слави» зосереджена навколо Мохобородька;


  3. «Вовча пастка» присвячена Муфтикові.



Серія «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька», книга 1 «Котяча облога. Пацюча фортеця»



Перша частина серії «Котяча облога. Пацюча фортеця» об’єднує два оповідання. Ці історії взаємозалежні, тому й увійшли в одну книгу. Читач познайомиться з дивними чоловічками, дізнається про їхні звички, про походження красномовних імен героїв.

Ніколи не відомо, де і за яких обставин в житті з’являться нові знайомі, які згодом стануть найкращими друзями. Так і сталося в історії про Муфтика, Мохобородька та Півчеревичка. Адже їхня перша зустріч відбулася біля фургончика з морозивом, де вони й не уявляли, що потоваришують та разом подорожуватимуть і долатимуть труднощі.

Пригоди трьох диваків є скрабницею корисних порад для дітлахів. Адже так важливо навчитися регулярно займатися спортом, прислухатися до свого організму, контролювати режим дня, своє харчування, організовувати дозвілля тощо. На прикладі Півчеревичка маленькі книголюби зрозуміють, що перебільшення не завжди корисні, якщо вони стосуються солодкого чи морозива...

Герої книги дуже виховані, освічені та всебічно розвинені, про що свідчать їхні вчинки та роздуми, як-от:

  • пропозиція писати вірші замість звички писати самому собі листи, через які у Муфтика навертаються сльози;

  • знання Мохобородьком назв та призначення трав і квіточок;

  • спортивна підготовка Півчеревичка та вміння лазити по деревах.


Серія «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька», книга 2 «Ціна слави»




У цій частині читачі разом з героями відчують різноманіття популярності, її переваги та незручності. Спочатку Півчеревичку, Муфтику та Мохобородьку дуже подобалося приймати подарунки і смаколики від своїх шанувальників, але згодом постійне переслідування зіграло з ними злий жарт. Спершу їм довелося вигадати, як відірватися від натовпу охочих отримати автограф, потім доводилося ховатись, аж зрештою Мохобородько зникне. Книга перетворилася на справжнє детективне розслідування, і Муфтик з Півчеревичком мусили бути кмітливими винахідниками, щоб натрапити на слід Мохобородька під час пошуків.

Ено Рауд чудово продемонстрував дивовижні переплетіння долі, коли неочікуване знайомство може привести порятунку. Загалом друга книга навчає юних прихильників казкових пригод поважати людей, прислухатися до думки інших, зважати на чиїсь погляди на життя, бути вдячними за подарунки та вміти доводити власні переконання.



© Олеся С., книжкова блогерка