Усе має минуле. Усе, що має минуле, минає. Усе, що минає, звільнює дорогу майбутньому. Цю думку мені навіяв фентезі-роман «Серце часу» від Моніки Пец. Письменниця живе в Амстердамі. Вона обожнює тюльпани, прогулянки пішки та на велосипеді, міські пейзажі та книжки. Авторка часто помічає парадокси у довкіллі та ділиться ними з підписниками. Я підгледіла на її сторінці у фейсбуці, що роман «Серце часу» — початкова частина трилогії, це означає, продовженню бути. А доти поговорімо про перший том.




Новорічна ніч — трагічна річ



Події «Серця часу» стосуються життя та пригод сироти Гелени. Її батьки загинули в автокатастрофі, коли дівчинці ледь виповнилося три рочки. До зустрічі з Данте (про нього трохи згодом) п’ятнадцятирічна героїня жила із тіткою та двоюрідними сестрами, і, як усі, кого прихистили, «Гелена почувалася чужою у власній квартирі». Тітка Соня навідріз відмовлялася розповідати бодай щось про трагедію. Через брак спогадів дитина почувалася хворою на амнезію.


Боббі. Єдина людина, яка «постачає» ласку та тепло сироті,— найкраща подружка. Наділена критичним мислення однокласниця не дає Гелені опускати руки, врятовує з чергових халеп, втішає та підбадьорює. Для Боббі незнання гірше за будь-яку катастрофу, тому її допитливість та незламність доповнюють тотальну невпевненість головної героїні книжки.


Не скигли, тобі допоможуть... Рецензія на «Серце часу» Моніки Пец


Непритомність та доленосна зустріч у спортзалі



Гелена сягає певних успіхів у гандболі. Уперше свою здатність повертатись у минуле вона відкриває на змаганнях, коли м’яч двічі прилітає в її обличчя. Отямившись на підлозі, Гелена бачить красунчика в чорному плащі. Данте — сміливий авантюрист з різнобарвними очима (один зелений, другий блакитний) — привернув увагу спортсменки кумедним одягом та здатністю бути невидимим для усіх. «Вона не могла відвести погляду від дивовижного відвідувача, який у своєму плащі, що розвивався, вирізнявся серед інших хлопців». Працівник Невидимого міста прийшов врятувати Гелену. Надалі знайомство і спільна праця наразять на небезпеку обох.



Пристебніть паски. Ми рушаємо в Совину Улоговину



Одного дня серед власних старих речей, прихованих тіткою на складі, головна героїня знаходить дивний годинник із вісьмома стрілками. В іграшковій сові, де знайдено годинник, лежав клаптик гарантійного талона із написом «Совина Улоговина», який вказував чи то на назву магазину, чи то на місто. Купивши квиток до загадкового Авґустенквеллє, дівчинка вирушає не у спортивний табір разом із Боббі, а на пошуки крамниці.



Геометрія кохання


Зав’язка роману здалась мені дещо затягнутою. Основні драматичні перипетії почались опісля першої чверті книжки. Пригодницький роман спершу нагадував твір про підліткове кохання. До сотої сторінки у сюжеті вимальовувався любовний трикутник Гелена–Йонас–Боббі. Головний «кут» у цій фігурі — красунчик Йонас, однокласник ліпших подруг. Здавалося, він симпатизує Гелені. Проте спільно проведений час у літньому таборі та пережиті емоції зближують Боббі і Йонаса. Я гадала, перебіг сюжету будуватиметься на конфлікті між дівчатами. Одначе, мої сподівання розбилися вщент. Наступні триста сторінок присвячені суто мандрам часом. Після зникнення головної героїні у Невидимому місті, Йонас згадується один раз.



Екскурсія Невидимим містом



Віднайти крамницю Гелені допомагає Данте. Хлопець знаходить перелякану дівчину посеред лісової галявини і провадить до Невидимого міста. Авторка детально описала функціонування містечка зі зручною логістикою, освітніми закладами. Поселення звичайну людину здивує: там швидко змінюються пори року, люди носять одіж усіх епох, постійно читають періодичні видання, аби як слід підготуватися до завдання. «Ми живемо на блакитній планеті, що кружляє навколо вогняної кулі й розташована біля місяця, котрий здатний рухати морем».


Невидиме місто нагадує утопічну країну із мешканцями, які працюють в «Агенції мінливостей долі». Це такий офіс, де всі зайняті тим, що лізуть у справи підводників (звичайних людей). Але з добрими намірами. Агенти подорожують у часі, допомагаючи тим, з ким доля обійшлася вкрай несправедливо. Вони змінюють обставини життя, прикидаються іншими людьми, але пересуваються непомітно.



Смерть незворотна?



Містяни дивились на «підводницю» Гелену з подивом. Бо історію Реї знав навіть пересічний громадянин. Мати Гелени закохалася у звичайного чоловіка й не змогла жити на два світи. Саме у Невидимому місті на її доньку чекатимуть переслідування, звинувачення, детективні пригоди, покарання, чудернацькі ситуації, небезпечні відкриття та перше кохання.


Коли Гелена зрозуміла, що ладна пережити будь-який день, понад усе вона прагнула втрутитись у події новорічної ночі 2006 року, яка забрала її батьків. Проте дівчинка-підліток, імовірно, була не в курсі про «ефект метелика»: навіть найменші спроби змінити минуле обертаються неконтрольованими змінами майбутнього. Намагаючись врятувати батьків, Гелена ледь не втратить найріднішу людину…


Життя розумніше за нас. У всіх сенсах і аспектах. Коли тобі важко, озирнися навколо себе. Ти обов’язково побачиш людей, готових розділити з тобою біль, розпач, сміх, радощі. І попри відкриті питання стосунків з Йонасом, дружби з Боббі, працю з Данте, книжка вселяє надію. Коли усі проти, десь там зверху тебе почують й нададуть допомогу.



© Агєєнкова Олена, книжкова блогерка