Так завжди буває. Тільки-но переміг, видихнув й вважаєш, що найгірше позаду й можна перепочити, як з’являються нові обставини й нові перешкоди, на які вже немає сил й здається, що перемога була ілюзією. Заключний том тетралогії «17» Роуз Сноу змусить читача неабияк дивуватись.


Ким ти хочеш стати, коли виростеш?


У «Четвертій книзі спогадів» питання вибору між суспільним та особистим загостриться ще більш. Йо неабияк перейматиметься майбутнім: «Чи варто мені приєднатися до ясновидиць та працювати у їхньому новому головному офісі? Чи було це моїм обов’язком як ясновидиці й чи цього хотіла б моя мати?». Знайомі кожному підлітку-абітурієнту переживання відносно майбутньої професії та хоча б якихось уявлень про своє призначення у цьому світі підсилюватимуть нові подробиці протистояння ясновидиць та мисливців.


Ходімо зі мною — Четвертий том серії «17» Роуз Сноу


У чому, власне, справа?


У кімнаті колишнього голови загону мисливців Маріуса ясновидиці знаходять потаємну кімнату. А в ній — щоденник Сапфіри, прабабусі головної героїні. Той щоденник оповідає нове пророцтво, яке ставить під загрозу долю усього товариства ясновидиць:

…Варто лиш у ворожому домі
Вам в безпеці відчути себе,
Як вже доля мінлива
Вкотре виклик кидає вам.
Небезпека, ще більша за першу,
Знов за рогом чигає на вас,
Й та, що поруч,
Стане вашою згубою…
Ваша сила — в єднанні,
Воно — ваша зброя
Й лиш сновидиці під силу її знайти,
Інакше весь ваш нескорений світ
Згорить навіки, Згине у вогні.

Пророцтво натякає на зрадницю, яка, перебуваючи у стані ясновидиць, будує плани помсти. Але за що?


Діти індиго — нова інтрига?


«У давніх книжках згадуються діти, які можуть бачити майбутнє, впливати на думки або змінювати час». Мало було Йо мисливців, так на додачу ще й… діти? Якщо найголовнішою інтригою попередніх частин був ключ часу, що його полювали загони ворогів, то «Четверта книга спогадів» оповідає нову загадку. Хто вони ці обдаровані надлюдським здібностями діти індиго?


Раз по раз Йо турбує нічне мариво, в якому маленька дівчинка каже, що Йо скоро буде сумувати, а потім волосся тієї крихітки спалахує вогнем. Генрієтта, ясновидиця-наставниця, намагається заспокоїти перелякану дівчину, мовляв: «Вони [сновидіння] можуть допомогти тобі переосмислити пережите, можуть бути порадою твоєї підсвідомості, а іноді навіть дозволяють зазирнути в майбутнє». Проте, нічні кошмари — не єдине, що турбує Йо. Випадкові пересічні цитуватимуть текст прокляття, друзі серйозно сваритимуться через дрібниці, в голові Йо звучатиме музика. Словом, усе це скидатиметься на розлади психіки.


Риси детективу постають у цих загадкових подіях, що трапляються на відпочинку з Йо, Адріаном, Фінном, Конні та Піппою. Так-так, давня подружка головної героїні неочікувано з'явиться й накоїть таких помилок, що… втім, оминемо спойлери. Читайте заключний том серії «Сімнадцять». Дякувати, ВД «Школа» швидко надрукував усі частини, їх можна прочитати українською.


Хист до майстерного змалювання ландшафту не відтяти у авторок (ми ж пам'ятаємо, що їх двоє Ульріке Майргофер та Кармен Шміт)? До дрібниць продумані кімнати, садиби, приміщення полегшують сприйняття пересувань героїв, бо у «Четвертій книзі спогадів» їх буде достатньо.


Потрібно усе прояснити


Певною схожістю подій остання книга серії «17» Роуз Сноу нагадуватиме попередню частину: існує ясновидиця-зрадниця, що «грає» на боці мисливців й усіляко псує життя головній героїні: маніпуює друзями дівчини, навіює сноведіння та плутає спогади просто в голові Йо. Також, полювання та викрадення дівчинки, заточення та утримування її у маєтку мисливця, фінальна битва з антагоністами — усе це було вже у попередній частині. Проте, історія героїв у третій книзі не завершилась й заключний том необхідний, аби остаточно усе прояснити. Після запеклої битви із Маріусом та перемоги ясновидиць, якою завершується третя частина серії «Сімнадцять», куди розвивати сюжетну лінію було геть незрозуміло. Товариство мислиців розбите, окремі його представники більше не становлять загрози, адже ясновидиці стирають будь-які спогади про протистояння колишнім ворогам. Допоки з'ясовується одна «дрібничка»…


Довіра, без якої неможливі стосунки


Якщо дослідити усі книги серії «Сімнадцять», то простежується історія дорослішання підлітка Йоганни Лінднер та перетворення мисливця Адріана на захисника. Така продумана еволюція персонажів, зміна цінностей та моральних установ, поворот мислення на 180º робить читання цікавим та захопливим. Величезний акцент авторки зробили на стосунках й довірі, адже суперздібність певною мірою подібна до хвороби через те, що робить вразливою людину, яка її має. Життя на бочці, що от-от вибухне, провокує відчуття тривоги, й людина потребує когось мужнього й доброго, адже це так природно — відчувати себе в безпеці, коли поруч з тобою сильніший, й він знає, що робити.

«Ви обоє так закохані, що треба бути сліпим, аби цього не побачити. Ви буквально світитеся від щастя, і це абсолютно жахливо та непристойно. Вам не вдалося б приховати своїх почуттів, навіть попри бажання» — Конні вичерпно схарактеризувала стосунки Йо та її коханого Адріана у заключній частині. Жодних зрад, маніпуляцій та образ — лише любов, довіра та турбота. А от між друзями головної героїні вимальовується цікавий любовний трикутник


Ходімо зі мною


Найголовніше, аби поруч з тобою був той, кому можна довіритись й сказати «Ходімо зі мною». Життєва лінія головної героїні, сповнена небезпек, пригод, обманів та розчарувань й щирого палкого кохання не виглядає вигаданою. Здається, що таке може статися з будь-ким… проте, жодному не бажаю володіти даром спогадоблукання. Нехай усі мають лише одну суперздібність — серед бурхливого, активного життя знаходять час читати улюблені книжки.


© Агєєнкова Олена, книжкова блогерка