Попри щоденну купу справ, роботу, хатні клопоти і будь-яку іншу зайнятість, так важливо навчитися виокремлювати час для того, щоб почитати видання для дітей різної тематики разом зі своїми чадами, і перетворити це на добру сімейну традицію, а не брати книгу до рук тільки вночі, щоб заколисати втомлену за день дитину (а подеколи — і себе ;).
Мало лише відшукати і купити недорого «ту саму» книжку. Так, із часом ненудний сюжет спонукатиме малюка розповідати почуте напам’ять, або ж дитина очей не відведе від майстерно промальованих зображень. Це половина успіху. І навіть більше: недостатньо максимально докладених зусиль команди видавництва. Надрукувати високоякісне видання, яке відповідатиме віковим нормам та вимогам за сучасними стандартами якості, яке буде досконало опрацьоване на різних етапах підготовки — також не стовідсоткова гарантія щасливої книжкової «долі» ;)
Маленькі помагайки для дорослих, які ми назвемо нижче, порадять найкращі способи знайомства дітлахів із КНИГОЮ та підкажуть, як заохочувати малечу до читання:
1. Уявіть себе на місці маленького читача-слухача. Ви теж, напевно, захотіли б купу всього нового для себе розпитати, уточнити, з’ясувати, знов перепитати, зупинитися посередині тексту і посміятися від душі чи замислитися. А якийсь момент видаватиметься аж настільки цікавим, що хотілося б чути його дедалі то знову...
Читаємо: «Тваринки-половинки. У лісі», «Тваринки-половинки. Ферма», «Синє-синє море», «Арнольд. Рятівник овець», «Моя планета Земля»
2. Роздивляйтеся малюнки й візерунки до найдрібніших деталей. Пориньте у фантастичну реальність, читаючи цікаві казки для дітей та розглядаючи ілюстрації дивовижних істот, вивчайте свійських та хижих тварин, мрійте про те, що було б, якби таємничий світ роздобудьків, шкарпеткожерів, дарителів або лунастрів став реальністю!
Читаємо: «Пори року», «Розвиватика», «Тварини. Як це працює?», «Я не хочу бути принцесою», «Казки дядечка Римуса», «Дивовижні пригоди в лісовій школі»
3. Фантазуйте так, ніби вас ніхто не бачить! Людська вигадливість не має меж, то чом б разом із дитиною не спробувати створити альтернативне закінчення книги для дошкільнят? Наважитися змінити щось у вже зачитаній до корінця історії так легко, а уявити, що герої ожили й несподівано потрапили у наш світ так чарівно!
Читаємо: «Пітер Пен», «Чарівник Смарагдового міста», «Вітер у гривці», «Зося з вулиці Котячої», «Пригоди барона Мюнхаузена», «Дарителі»
4. Проговоріть вголос «дидактичні моменти». Завдяки багатому життєвому досвіду ми можемо оцінити вчинок героя, що описує дитяча література, як виховний або повчальний. У маленького читача виникають лише емоції: прикро, коли звірята образили один одного, весело, коли мама не сумує, бо синочок чи донечка допомагають їй у хатніх справах... Коли дорослі читають українські книжки для дітей, їхнє завдання — визначити й поміркувати, які герої вчинили добре і чому щось правильно або ні тощо.
Читаємо: «Обережно!», «Розумна собачка Соня», «Маша і Ойка», «Філіпек і весела сімейка», «Касперіада», «Для чого потрібні котлети», «Елла та друзі», «Пригоди жовтої валізки»
5. Тактильні відчуття підсилять враження від прочитаного. Пригадуєте часи, коли ви ще геть не вміли читати, художня література для дітей приваблювала вас хіба що гарними малюнками, і ви навіть не замислювалися, що з літер утворюються слова, а ті потім складаються у цілі тексти... Як цікаво було водити пальчиком по сторінках, поки хтось читає вголос! Ніби ти теж такий дорослий розумник. Гордість переповнювала. То чому б не подарувати такий спогад і своєму малюкові, показавши йому, як «слідкувати» за текстом.
Читаємо: «Сторінки-цікавинки», «Книжка-виглядайка», «Книжка-схованка», «Тваринки-половинки. Африка», «Казка-пазл», «Веселі пригоди Мицика і Кицика», «Пригоди шахового солдата Пєшкіна», «Принцески. Розмальовка»
Коли ж до ваших рук потрапить дитяча художня література про тварин, спробуйте імітувати рухи прочитаного звіра разом із дитиною. Клишоногий незграбний ведмідь, злий голодний вовк із гострими пазурями, лякливий зайчик-пострибайчик, грізний лев із роззявленю пащекою та страхітливих риком, муркотливий котик, балакучий папужка та безліч інших чотирилапих, пірнатих чи водоплавних — якщо читати розвивальні книжки для малят «рухливо» й «озвучено», це неабияк усіх розважить!
Щиро бажаємо батькам, бабусям-дідусям, братикам-сестричкам та всім, хто читає з дітьми, аби спільно проведений над книгою час перетворювався на особливі захопливі миті, яких із нетерпінням чекатимуть і малеча, і дорослий!
