З шести книжок про поросятка письменника Валерія Шульжика Видавничий дім «Школа» друкує три, бо вони об’єднані одними героями та історією. Книжки «Невловимий Фунтик», «Фунтик і вусата тітка», «Фунтик і там і сям» утворюють трилогію з відкритим фіналом. Хто ж він такий, цей легендарний Фунтик?


«Ну все, віднині я — ваш»


Історія майбутнього циркача починається як голлівудський пригодницький фільм: посеред лісу біля поламаного авто невизначеної марки сиділи двоє — цирковий артист дядечко Мокус та його помічник куплетист мавпенятко Бамбіно. Вони почули плач поросятка, знайшли його в кущах, а той оповів їм таку історію. Маленький жебрак слізьми заробляв гроші для пані Беладонни, але втік, позбавивши хазяйку заробітку. Тепер вона його розшукує разом із поліцією. «Жадібність цієї Беладонни кого завгодно зажене в болото…»



До нас приїхав цирк! Рецензія на серію книжок Валерія Шульжика про поросятка Фунтика

Нумо! Хапай його!



Події умовної трилогії присвячені розшукам Фунтика й карколомним пригодам циркової трупи. Власник авто ілюзіоніст Мокус усе життя намагається зробити сумних веселими, йому в цьому допомагає вірний друг майстер віршування Бамбіно. Фунтик, гуманіст-жебрак з високими моральними цінностями, здібний до акторства малий. Згодом до них приєднаються бегемот Шоколад та сирота Тріоліна.


Цирковій трупі протистоять поліціянти на чолі з найголовнішою антагоністкою оповідань. Пані Беладонна володіє універмагом «Дитяча сльозинка», двома кондитерськими та величезною крамницею іграшок. Жадібна жіночка заробила свій перший мільйон, боронила його від усіх та ховала у сумочці, яку всюди носила із собою. «Подейкували, ніби в юності пані Беладонна два дні працювала в опереті, та потім зрадила сцену, втікши з театральною касою…»


«А дозвіл на ковтання шпаги у вас є?»



Піймати Фунтика заможній пані допомагають поліціанти Пінчер — старший детектив із дипломом і Добер — молодший детектив без диплома. «Дві зелені жаби, що впали згори на груди Доберу й Пінчеру, мало втішили потерпілих: адже їм на їхній собачій роботі іноді так бракувало нагород».


Представники правоохоронних органів відіграють роль комедійних йолопів, як у дитячих американських комедіях, де дітлахи пошили в дурні старших. Розважлива бізнесвумен вирізняється неабияким стратегічним хистом. Її дії щодо повернення Фунтика набувають регіональних масштабів.


Високі матерії та кавун

Казка про Фунтика не містить типового мораліте, підбиття висновків наприкінці сюжету. На кшталт «чини добро, не обманюй» й таке інше. Події розгортаються так динамічно, що героям ніколи філософствувати, хоча інколи персонажі помічають життєві відкриття, як-от бегемот Шоколад про внутрішню красу: «Ось кавун, — сказав він, — такий собі на вигляд… А коли розріжеш — там така внутрішня краса!..»


Недитячі теми

Автор в іронічній формі висміює доволі дорослі теми: хабарництво, шантаж, зловживання дитячої праці, корупцію. Особливо тему кругової поруки письменник підкреслює найчастіше. Я вбачаю у цьому «дзвіночок» юності, адже Валерій Шульжик отримав перші заробітки через зв’язки мами: на теплохід його влаштувала мамина подруга-кухар, а в театр — працювати електриком, а згодом і актором — допомогла вахтерка. До речі, повну автобіографію письменника можна почитати на офіційному сайті, який має домен «фунтик».


Трішки літературознавчого аналізу



Письменник впровадив імена-характеристики навіть другорядним героям, як це робили Ж. Мольєр, М. Гоголь. Приміром, беладонною названа отруйна рослина, бамбіно з італійської перекладається як «хлопчик», а ім’я Мокуса дуже римується зі словом «фокус». У книзі «Фунтик і вусата тітка» лукавого хазяїна готелю звуть Дурилло, а в третій частині «Фунтик і там, і сям» з’являється генерал Прибамбас, який не працює, а тільки хизується чином.


Книжки зручно читати:

1. Тексту на сорока восьми сторінках небагато, але «подієвість», динаміка захоплюють й не відпускають до останнього розвороту.

2. Ілюстрації нагадують мальовані анекдоти з газет, але нехай дизайнери-оформлювачі не сприймають це як претензію. Серія адресована дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, тож карикатурні зображення спрощують сприйняття історії.


Гадаю, легендарний Фунтик не здогадується, які пригоди на нього чекають. А поки що стареньке авто дядечки Мокуса їде через міста й селища, аби привезти дітлахам цирк.



© Агєєнкова Олена, книжкова блогерка