Щороку другої неділі травня святкується День матері. «Діточки» з Видавничого дому «Школа» вітають матусь із цим святом! Любі наші, бажаємо вам безмежного щастя, уклінно дякуємо за все, що ви робите для нас і за те, що дали нам життя!
З нагоди свята ми зробили невеличку добірку того, що думають про своїх матусь герої наших книжечок:
Марися, «Я не хочу бути принцесою»: «Моя матуся — найкраща, бо ми з нею, а також із татком та моїми дідусем і бабусею ставимо домашні вистави, де я граю страшного дракона, а мама — принцесу, яку викрав дракон! Мамі, звичайно, почала набридати ця забавка, коли я захотіла гратися вп’яте за день, бо це дракони такі мудрі, а принцеси просто собі сидять у вежі, виглядають у вікна і, знудившись, рахують скелетів… Я вирішила все змінити і більше не бути драконом, а стати баштою, принцесою зробити дідуся, бабусю драконом, а матусю — відважним лицарем! Та потім башта стомилася-завалилася, бабуся сказала, що я гарненька, як принцеса, але я захотіла бути знову драконом. Тільки мамі чомусь в голові не вкладалося, що її донечка може бути страшенно гарнюнім драконом!»
Зося з вулиці Котячої: «Моя матуся — найкраща, бо нещодавно вона запропонувала, щоб ми переїхали до села, де у нашому садочку я залізла на одну з п’яти яблунь і саме тут пишу ці слова. А ще у неї є сестра, наша творча тітка Маліна, яка має багато цікавих ідей для розваг. Та найбільше я вдячна мамі за мою маленьку сестричку Маню, яка вміє прикольно перекручує слова по-своєму ЗВУЧАЙНІ слова і з нею мені дуже весело потрапляти в різні пригоди. Наша мамуся — Головне Міністерство Гігієни, вона дуже непокоїться за наш стан здоров'я: щойно почує або прочитає про якусь хворобу, починає ретельно нас обстежувати і виявляти симптоми. Згодом завжди з'ясовується, що ми цілком здорові, але я не ображаюся, бо просто наша мама така дуже турботлива. Вона ілюструвала дитячі книжки, але відтоді, як ми переїхали з міста, мама більше риє, копає, висмикує, прищипує, поливає, укриває, обкопує, сіє та захоплено милується результатами своєї праці в садку...»
Сюзанка, «Витівки Сюзанки»: Моя матуся — найкраща, бо вона дуже сучасна: разом ми можемо посидіти за компом, переписуючись у чатах, хоча це вона і попередила мене, що в інтернеті дуже легко натрапити на злочинців. Ще мама навчила нас з моїм братиком Каспером дуже важливим речам: що не можна брати цукерок у незнайомих, що всі таємниці поділяються на хороші й погані, останні завжди потрібно негайно розповісти дорослим, особливо коли вони стосуються отруєних ягід... А я з радістю поянила матусі всі ті незрозумілі слова та смайлики які використовуються при спілкуванні в інтернеті. Вона до всього в мене ставиться дуже відповідально, але іноді це дуже кумедно, наприклад, як тоді, коли ми побачили в чаті хлопця із ніком «Той_що_робить_купи_на_вербі», а вона порадила йому випити активованого вугілля. Реготали всі, хто був у тому чаті «Психологія...»
Лотта, «Лотта та її "катастрофи"»: Моя матуся — найкраща, і хоча вона вирішила, що я мушу навчатися грі на індійській блокфлейті, що мені зовсім не до вподоби, зі мною трапилося багато кумедних пригод саме завдяки цьому музичному інструменту. Вона замовляє різноманітні прикольні штуки з телевізора, як-от фонтан з коштовного каміння, масажна подушечка шіацу чи ж парова диво-швабра. А ще мама слідкує, щоб наша родина правильно харчувалася, хоча ці її еко-страви типу млинців зі смаком брюссельської капусти або біопиріг «Гензель і Ґретель» з тирсою і перцем. на якийсь з моїх днів народжень нам не дуже смакують. Матуся народила мені братів-близнюків Якоба і Сімона. І хоча вони дурбецали, мені було б дуже сумно без їхнього тицяння мені в спину інопланетянською зброєю або якби ніхто не запхав гірчицю до моєї блокфлейти… Мама не дозволила мені жодної домашньої тваринки та й через весь той непотріб, який вона постійно купує, не залишається грошей на собаку (або на малесеньку овечечку), тому у нас вдома живе тільки черепаха Купа (про Купу я напишу потім окремо. Зараз мені не до цього!) До речі, моя найкраща подруга Шаєн каже, що це її матуся — найкраща, а Пауль із нами сперечається, що найкраща матуся у нього... Але най-найкраща точно у мене…»
Ґвендолін Шефард, «Timeless»: «Моя матуся — найкраща, бо вона виявилася моєю найкращою подружкою і порадницею, постійно підтримувала мене, коли почалися ці дивні стрибки в часі і переді мною відкрилася родинна таємниця. Носієм гену взагалі-то мала бути моя кузина Шарлота, якби мама щось там не нахімічила з моєю датою народження. Інколи я її не розумію, бо вона поводиться дуже дивно, нічого не говорить, окрім фрази «Нікому не можна довіряти...» Але наголошує, що зробила все, щоб я була в безпеці, дуже засмутилася і плакала ночами, коли дізналася, яка нелегка доля носія гена мандрівника у часі мені випала. Мама завжди чекає на мене і дуже хвилюється, вміє смачно нагодувати канапками та яєшнею, які після дня голодування здаються ще неймовірнішими. При цьому вона впевена, що в мене найкраща фігура і розповдає всім, що я дуже вродлива...»
Моя матуся — найкраща, бо... (тут має бути твоє ім'я)
