Ено Рауд намагався створити не лише захопливу пригодницьку історію, але й дуже повчальну. Він порушував декілька тем, що є важливими для суспільства. Однією з таких у перших двох частинах серії «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька» є роздуми про екологію та діяльність людей, про увагу та догляд за тваринами та повагу до представників рослинного й тваринного світу. Звичайно, немає безпосередніх порад, якою має бути поведінка людей у природі, але уважне читання та обговорення з дітьми прочитаного породжуватиме власні правильні висновки у маленьких читачів: «У наших лісах, — вклинився Мохобородько, — вони [ведмеді] зустрічаються все рідше й рідше. Це добре, що їх можна побачити хоч на картинах...»


Серія «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька», книга 3 «Вовча пастка»


Остання частина занурить читача в новий вир подій та пригод головних героїв Муфтика, Мохобородька та Півчеревичка. На шляху до спокою та спільного відпочинку на березі моря, персонажі казки Ено Рауда потрапляють на лісові стежки, та відтоді одна халепа змінюватиметься іншою. Ліс стане місцем справжніх випробувань на витривалість внутрішніх сил кожного з чоловічків та дружби між трійцею в цілому.

Чим завершується казка про наксітраллей Ено Рауда. Частина 2

У третій книзі «Вовча пастка» Ено Рауд продемонстрував важливість символів, які посилає доля. На перший погляд, звичайний загублений пасок може стати одним з елементів подолання перешкод та розв’язання проблем. Або ж зустрічі з незнайомцями, наприклад, як це сталося із Комірчиком, який неодноразово виручав своїх нових друзів, або з Вольдемаром (кремезним бородатим чоловіком, працівником зоопарку). Нікому й на думку не спадало, що цей персонаж стане таким важливим у другій книзі «Ціна слави». Життя буває непередбачуваним та фантастичним, що неодноразово підтверджує казка про «Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька».


1. Повчальний зміст. Персонажі навчають дітей поважати власну думку та емоції інших, хоча вони можуть мати непритаманну зовнішність, що впливатиме на звички та особливості характеру.

Автор звертає увагу на дотримання законів та правил дорожнього руху. Муфтик своїм вчинком продемонстрував: якими б добрими не були наміри, вони не варті того, щоб порушувати закон та наражати себе й інших на небезпеку.



«Нараз попереду заморгав світлофор.

— Ми не сміємо зупинятися, — зблід Півчеревичок. — Якщо ми застрягнемо перед цим дурнуватим світлофором, усьому кінець. Ти чуєш, Муфтику, що я тобі кажу?

На це Муфтик суворо кинув:

— Я не приховую, що за таких обставин теж хвилююся, і, як уже, здається, пояснював, легко плутаю різні речі. Однак червоне й зелене світло розрізняю, і так буде завше.

І він загальмував...»



2. Корисні поради. Як, наприклад, про Чвари. Оскільки герої постійно мандрують разом в одному авто, вони не змогли жити без сварок, особливо поки не розуміли звичок один одного. Таємниця гарних стосунків крилася у звичці розмовляти. Краще все обміркувати, обговорити, ніж просто нагримати один на одного, не знайшовши правильного рішення. Книги про трьох незвичайних кумедних друзів навчать маленького читача, що:


1. Інколи життя ставить надскладні завдання, але людина зможе прийняти правильні рішення, заручившись підтримкою інших;


2. З будь-якої скрутної ситуації є вихід;


3. Варто цінувати дружбу, піклуватися про своїх товаришів, довіряти їм;


4. Завжди потрібно повагою ставитися до довкілля.


Читаючи пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька, цікаво стежити за розвитком подій, як герої вирішують непрості ситуації, знайомляться з новими людьми і палко намагаються допомогти кожному на своєму шляху.



© Олеся С., книжкова блогерка