Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня за старим стилем) 1809 року у містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії і назавжди прославив ці місця, пов'язавши їх зі своїми героями. Навчаючись в останньому класі гімназії, Гоголь написав свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен», у якій наслідував романтичні тенденції німецької літератури. У 1829 році Гоголь переїжджає до Петербурга, де в нього народжується ідея «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки». Гоголь побачив Україну здалеку й відобразив у цілісному образі як єдиний світ з усіма її неповторними краєвидами й народом, його історією, культурою, мовою та звичаями. Перша частина книги вийшла окремим виданням у вересні 1831 року. Сюди увійшли повісті: «Сорочинський ярмарок», «Вечір проти Івана Купала», «Майська ніч, або Утоплениця», «Втрачена грамота». Друга книга вийшла у березні 1832 року. Це були такі повісті: «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька та його тітоньки», «Зачароване місце». Успіх «Вечорів поблизу Диканьки» надихнув письменника на написання книги «Миргород». Вона також складалися з двох частин, до першої з яких увійшли повісті «Старосвітські поміщики» і «Тарас Бульба», до другої — «Вій» і «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Нікифоровичем». Обидві частини вийшли одночасно на початку 1835 року. У першій половині цього ж року Гоголь видав збірник «Арабески», до якого увійшли історичні та публіцистичні статті, а також три повісті: «Невський проспект», «Портрет», «Записки навіженого». Значних успіхів досягнув Гоголь і в драматургії. Першу свою комедію письменник розпочав іще в 1833 році «Володимир 3-го ступеня», пізніше вийшли «Ревізор» та «Мертві душі». 1847 року видав книгу «Вибрані місця з переписки з друзями», наприкінці 1851 року закінчив ІІ том «Мертвих душ» — твору, який він назвав поемою, але пізніше власноруч спалив. Помер письменник 21 лютого 1852 року.