Усесвітньо відомим Стівнсона зробив роман «Острів скарбів», перекладений багатьма мовами класичний приклад пригодницького літературного жанру. З під його пера вийшли також оповідання «Сатанинська пляшка», історичні романи «Принц Отто», «Чорна стріла», гостросюжетних романах «Корабельна катастрофа», «Катріона», «Викрадення» та ін. Народився в Единбурзі 13 листопада 1850. Його батько був потомственим інженером, мати — представницею старовинного роду. Перший твір Стівенсон написав в 1866 р — це історичний нарис «Пентландське повстання». Освіту Стівенсон отримував в Единбурзькій академії, з 1871 по 1875 р — в Единбурзькому університеті, на юридичному факультеті. Отримавши після закінчення навчального закладу диплом адвоката, він, тим не менш, не став займатися практичною діяльністю на ниві юриспруденції. Протягом 1873-1879 рр. він проживав в основному у Франції, а джерелом доходів були скромні заробітки письменника, який тільки починав свій шлях в літературі. Подорожі на байдарках по річках країни дозволили йому накопичити враження, які він виклав у книзі, опублікованій в 1878 р. Першим твором дорослого Стівенсона стала серія нарисів під назвою «Подорож всередину країни». У 1882 р вийшли його «Етюди про добре знайомих людей і книги». У 1880 р. у Стівенсона виявили туберкульоз, що змусило його переїхати в більш сприятливий для організму клімат. Побувавши в Південній Франції, Швейцарії, Англії, в Америці, Стівенсон з сім’єю здійснив подорожі по півдню Тихого океану — і для того, щоб поправити здоров’я, і ​​для збору матеріалів для чергових нарисів. Побувавши на Маркізьких островах, Таїті, Гаваях, в Австралії, вони прийняли рішення надовго оселитися на Самоа. Тутешній клімат виявився цілющим для Стівенсона, в усякому разі, твори, що принесли йому світову популярність і зробили його класиком жанру, були написані саме тут. У 1883 р з’явився роман «Острів скарбів» — визнаний шедевр пригодницької літератури. Згодом з’явилися романи «Викрадений» (1886), «Власник Баллантре» (1889), що зміцнили його славу майстра цікавого сюжету, психологічної точності промальовування образів. У 1893 р вийшла збірка оповідань під назвою «Вечірні розмови на острові». Виходили і з-під його пера і віршовані збірники — «Дитячий квітник віршів» (1885), «Балади» (1890). До кінця життя він залишався есеїстом і публіцистом. Останній роман Стівенсона «Вір Гермістон» залишився недописаним. Смерть застала Роберта Льюїса Стівенсона в Полінезії, на острові Упло 3 грудня 1894 р.