Уже кілька поколінь юних читачів різних країн захоплюються творами естонського дитячого письменника Ено Рауда. Народився письменник у древньому естонському місті Тарту. Його батько — Март Рауд, добре знаний і популярний письменник, чиє ім’я звучить в Естонії й досі. З-під невтомного пера Рауда-старшого виходили романи і повісті, оповідання, поеми, драми. Ено Рауд — гідний син свого батька. Як і батько, він вчився на факультеті естонської філології Тартуського університету, наполегливо вивчав рідну мову й літературу. Писав ще з юних літ. Його казки, оповідання і повісті для малюків і школярів: «Так чи так», «Нержавіюча шабля», «Несмачне тістечко», «Чудесний коник», «Томагавк викопано», «Сипсик», «Маленький моторолер», «Вертоліт і вітряк» та інші складають цілу бібліотечку. З 1952 по 1956 працював в Естонській національної видавничої асоціації, після чого зайнявся письменницькою працею. Популярність приніс Рауді цикл казок для дошкільнят про Сіпсіке, ожившій ляльці. Сіпсік (у тому вигляді, в якому його намалював художник-ілюстратор Едгар Вальтер — чорне розпатлане волосся, одяг в широку біло-блакитну смужку) до цих пір є одним із символів дитячої літератури Естонії. Але найбільш відомі твори автора — це повісті-казки з циклу
«Муфта, Півчеревика і Мохова Борода». Книги розповідають про пригоди трьох наксітраллей, забавних чоловічків, схожих на гномів. Ці книги особливо цікаві тим, що в них Рауд звертається до досить рідкісних для дитячої літератури тем екології, біологічної рівноваги в природі. Автор у захоплюючій і доступній формі пояснює юним читачам до яких страшних наслідків може призвести порушення природного балансу. Слова Мохової Бороди «Looduses peab valitsema tasakaal» («У природі має панувати рівновага») могли б стати епіграфом до всього циклу. «Класичні» ілюстрації до творів про наксітраллях також виконав друг письменника художник Едгар Вальтер. До речі, під ім'ям Мохової Бороди Рауд вивів у книгах самого себе. Рауд писав книги для дітей різного віку — від дошкільнят («Кінокамера, яка хотіла все знати», «Казки одного літа») до підлітків («Історія з «літаючими тарілками», «Вогонь в затемненому місті»). Опублікував він і кілька збірок віршів для дітей, займався перекладами. Книги Рауда перекладені численними мовами — англійською, німецькою, фінською, датською та іншими. Найгучніший успіх випав на долю твору, де героями дивовижних пригод стали Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько. На диво кмітливі, дотепні, благородні, завжди готові допомогти людям, ці чоловічки, зустрівшись із читачами — дівчатками й хлопчиками, стали їхніми друзями, а згодом — друзями вже їхніх дітей та онуків. Українську версію пригод симпатичних Раудових персонажів пропонує дітлахам ще одна талановита людина — насправді співтворець автора — Олександр Завгородній. Це йому зобов’язані своїм знайомством із чудовою трійцею читачі нашої країни. Його шанував і сам Ено Рауд.
Нагороди: за першу книгу циклу в 1974 році ім'я Е. Рауда було занесено в міжнародний Почесний список Г.-Х. Андерсена.
