Народився Дефо в Кріплгейт (Лондон) приблизно в 1660 році. Отримав духовну освіту і готувався в пастори, але від церковної кар’єри змушений був відмовитися. Займався комерційною діяльністю. У 1681 почав писати вірші на релігійні теми. Брав участь у повстанні герцога Монмута проти Якова II Стюарта і битві при Седжмура 6 липня 1685, програному бунтівниками. Закінчивши Ньюінгтонскую академію, де вивчав грецьку та латинську мови і класичну літературу, став прикажчиком у оптового панчішного торговця. По торгових справах часто бував в Іспанії, Португалії та Франції, де ознайомився з життям Європи і вдосконалювався в мовах. Згодом сам був власником панчішного виробництва, великого цегельно-черепичної заводу, але розорився. Загалом Дефо був підприємець-ділок з авантюристичної жилкою. Він був також одним з найактивніших політиків свого часу. Талановитий публіцист, памфлетист і видавець, він, не займаючи офіційно жодної державної посади (він був керівником розвідслужб Британії), один час мав великий вплив на короля і уряд. Літературну діяльність Данієль Дефо почав 1697 року як журналіст і публіцист памфлетом «Нариси проектів», у якому пропонував ряд політичних і економічних реформ. У багатьох творах Д. Дефо захищав інтереси пуристанської буржуазії, проте часто піднімався до загальнодемократичних ідей (стаття «Клопотання вбогої людини», 1698, та ін.). Виступав проти зарозумілості дворян (віршована сатира «Чистокровний англієць», 1701). У 1702 році Данієль Дефо опублікував анонімно памфлет «Як найшвидше розправитися з дисентерами». За це був ув’язнений і тричі поставлений до ганебного стовпа. Однак найбільш прославилася Д. Дефо завдяки роману «Робінзон Крузо». Також відомими романами письменника є «Капітан Сінглтон» (1720), «Історія полковника Джека», «Моль Фландерс» (обидва — 1722), «Роксана» (1724) та ін. У 1726 році вийшов його великий твір у трьох томах «Подорожі Англією і Шотландією», який донині вважають цінним історичним та статистичним матеріалом. Помер 26 квітня 1731, Мурфілдс.